Філософія знову має роботу

Філософія продовжує активно розвиватися в академічному середовищі. Одночасно її культурна вага й частка цивілізаційних ресурсів значно менші, ніж у технологічних індустрій. Виникає дивна ситуація: людство створює системи, які потенційно ставлять питання про новий тип свідомості, а професійні філософи залишаються соціально периферійною групою.

Дві траєкторії

Молодий математик або інженер бачить зрозумілий шлях: сильна освіта, передова лабораторія, великий бюджет, реальний вплив, високий статус.

Молода людина, яка роками вивчала філософію свідомості, моральну філософію чи політичну теорію, такого шляху не бачить — хоча саме її інструментарій потрібен там, де зараз найгустіше виникають нерозв’язані питання.

Ось нерозв’язана проблема XXI століття. Твої знання дозволяють тобі бути одним із людей, які сформують відповідь.

Питання, які вже чекають

• Чи достатньо функціональної еквівалентності для наявності досвіду.
• Який моральний статус має цифрова особистість.
• Яка етика описує створення нового розумного виду.
• Що таке особистість у світі змінних тіл.
• Як описувати потяг після відділення морфології від людини.
• Яка сім’я й спадкування потрібні при стоп’ятдесятирічному житті.
• Які політичні інституції підходять світу з низькою потребою в людській праці.

Жодне з цих питань не має зрілої відповіді. Кожне має практичні наслідки, які настануть незалежно від того, чи встигне філософія до них підготуватися.

Що ми хочемо повернути філософії

Історично філософія охоплювала майже всю картину світу, і з неї виросли окремі науки. Спеціалізація дала величезні переваги й одночасно створила фрагментацію: великі питання почали губитися між факультетами.

Ми бачимо філософію як один із головних інструментів зворотної інтеграції. Філософ може працювати поруч із нейробіологом, дослідником AI, генетиком чи політичним теоретиком і формулювати фундаментальні питання до того, як суспільство отримає готові технологічні факти. Це роль концептуального інженера, а не коментатора.